kilemalmaty.com

Модульні риштування Plettas contur — це система сучасних модульних риштувань, основою якої є оптимізова-ний під великі навантаження вузол, що складається з диска (на стояках) і з’єднувальної головки (на кінцях ригелів, ферм і діагоналей).
Фіксують з’єднання диска з головкою (стояк із ригелем або діагоналлю) за допомогою клина. Заклепка 3 зверху клина запобігає самовільному випаданню клина із з’єднувальної головки. У диску є четверо гнізд з інтервалом 90°, які забезпечують прямий кут з’єднання відносно осей диска. Між осьовими гніздами розміщено четверо овальних гнізд, які забезпечують з’єднання елементів у діапазоні від 30 до 60°. Це дає змогу встановлювати практично будь-який кут з’єднання. Наприклад, можна скласти трикутну башту і багатогранну конструкцію.
Вертикальні стояки виготовляють завдовжки 50, 100, 150, 200, 250, 300 і 400 см, вони оснащені дисками, розміщеними по всій довжині з інтервалом 50 см.
Типові ригелі завдовжки від 50 до 400 см. Додатковою перевагою системи Plettas contur є можливість використання елементів системи SL 70/100: настилів, опор, консолей тощо.

Рамні інвентарні риштування Рlethaus виробництва МВМ-Арнхольдт (Німеччина) є універсальною довговічною модульною конструкцією, що забезпечує максимальну безпеку проведення робіт. Для будь-якої сфери застосування передбачено пристрої відповідних розмірів: рами SL 70 (завширшки 70 см) зі сталі й алюмінію; рами SL 100 (завширшки 100 см) — зі сталі, заввишки 50, 100, 150 і 200 см; настили зі сталі, алюмінію і деревини завдовжки 150, 200, 250, 300 і 400 см. Усі сталеві вироби піддають гальванічному обробленню: гарячому оцинкуванню методом оцинкування. Риштування Рlethaus SL 70/100 складаються із системи вертикальних поперечних сталевих рам, установлених у підйомні башмаки і закріплених спеціальними кріпленнями. Рами з’єднуються прогонами, які виконують обгороджувальні функції, та сталевими (металевими) щитами настилу. По периметру настилу влаштовують бортову дошку. Яруси системи обладнують сходами, для чого в щитах настилу передбачено отвори.
Жорсткість системи рамного риштування забезпечує діагональ нижнього ярусу та анкерне кріплення до будинку. Всі елементи риштування з’єднуються між собою спеціальними кріпленнями. За потреби риштування ззовні захищають сіткою або плівкою.
Можливість комбінування, швидкий і надійний монтаж без застосування інструменту з використанням SL 70/100 дають змогу ефективно й економічно доцільно вирішувати всі проблеми, що виникають під час встановлення риштувань.

Трубчасті безболтові риштування застосовують для штукатурення фасадів будинків до 40 м заввишки. Вони складаються з опор, прогонів, поперечок, поруччя та дерев’яного настилу. До кінців прогонів і поперечок приварено гачки, а вздовж опор на відстані 2 м один від одного — спеціальні патрубки. Під час монтажу риштувань гачки прогонів 2 і поперечок 5 вставляють у відповідні патрубки опор 1. Опори встановлюють уздовж стіни на відстані 2 м одна від одної. Ширина риштувань — 1,65 м.
Нижні кінці опор установлюють у спеціальні башмаки, які спираються на дерев’яні підкладки, підмощені під кожну пару опор. Риштування прикріплюють до стін гачками, які закладають у петлі анкерних болтів, заздалегідь закріплених у стіні.
На прогони укладають інвентарні дерев’яні щити настилу 3. Настили риштувань обгороджують інвентарним поруччям 4 заввишки не менш як 1 м, у нижній частині якого закріплюють бортову дошку заввишки не менш як 15 см. Окремі яруси риштувань з’єднують сходами.

Найчастіше в будівництві застосовують інвентарні риштування клинохомутового типу, трубчасті, рамні, модульні тощо.
Будівельні риштування клинохомутового типу (Україна) виготовлені зі сталевої пофарбованої труби діаметром 42 мм. Риштування складаються з ферми страхування, опорної ферми, драбини, тримача настилу, опорного костиля з опорною пластиною та регулювальної п’ятки.
Ця конструкція має такі переваги:
- швидке збирання і встановлення;
- легкість конструкції;
- невеликі габарити;
- можливість роботи на сходових маршах;
- установлення ярусу на будь-якій висоті.
Ширина настилу риштування 700 мм, довжина прогону — 3400, висота комплекту — 7500 мм.
На риштування одночасно укладають два яруси настилу. Навантаження на настил 2 кПа, площа вертикальної робочої поверхні — 25,5 м2.

Вишки бувають самопідйомні та збірно-розбірні. Використовують їх під час опорядження фасадів будинків заввишки до 4 м. Нині українські опоряджувальники визнають кращими пересувні збірно-розбірні вишки (тури) РАПИД-160, професійні риштування фірми Рагаопе (Італія) з алюмінієвого сплаву, які мають чудові робочі характеристики. Вони незамінні для виконання будівельних опоряджувальних робіт на висоті від 3 до 10 метрів; їх можна використовувати як усередині, так і зовні будинку; вони легко пересуваються на поворотних шасі, які блокуються. Завдяки легкості матеріалу, з якого виготовлено вишки РАПИД-160, перевезення, збирання і розбирання турів потребує мінімальних зусиль і часу. Конструкція дає змогу працювати на нерівних поверхнях; її стійкість забезпечують знімні стабілізатори.
РАПИД-160 складається з таких елементів:
- базовий модуль із шасі;
- серединний модуль;
- верхній модуль;
- малий верхній модуль;
- платформа з люком і парапетом;
- стабілізатор;
- Т-секція для роботи на уклоні;
- домкрат-вирівнювач — 4 шт.
Розміри горизонтальної робочої поверхні 1,6 х 0,8 м, граничне навантаження 150 кг.
Залежно від висоти проведення робіт РАПИД-160 випускають восьми комплектувань.
Для безпечної роботи на конструкціях заввишки понад 6 м слід використовувати баласт 60 - 100 кг на основі туру або анкерування до вертикальних поверхонь огороджуваних конструкцій через кожні 4 м.

Всі інструменти, які використовують для опорядження фасадів штукатурками, умовно поділяють на чотири групи:
- для підготовки поверхні основи;
- для ремонту основи старої мінеральної штукатурки;
- контрольно-вимірювальні;
- для влаштування штукатурно-декоративного покриття.
Для нанесення декоративних малярних сумішей нині використовують нові типи валиків. їх випускають різних видів: міні-, міді-валики, стандартні, каркасні (гільзові) і спеціальні розмірами 50 х 150; 50 х 150; 150 х 270 мм.
Для нанесення рельєфного малюнка застосовують рельєфні валики, для шпалерних робіт — шпалерні, для видалення шпалер, згинання гіпсокартону — голчасті, для видалення пухирів повітря — аераційні.

За незначних обсягів робіт з цією метою використовують ручний інструмент (металеві щітки, зубила, троянки, насікальні молотки, скарпелі, малярні щітки тощо) та шліфувальну шкурку, закріплену в спеціальному пристрої.
Напливи розчину бетону на поверхні конструкції, а також розчин, який виступає зі швів мурування, видаляють ручним механізованим інструментом: електро- або пневмомолотками зі змінними насадками та шліфувальними машинками.
Оброблену таким способом поверхню, а також тріщини, які в подальшому не збільшуватимуться, ґрунтують, частково підмазують, зашпаровують мінеральною шпаклівкою. Малі тріщини розшивають невеликим шпателем чи малярним ножем на глибину 2 — 3 мм. Площина шпателя має бути нахилена під кутом 45° до кромки тріщини.
Часткове підмазування виконують після висихання ґрунтовки. Для цього використовують шпаклівку Ceresit СТ 225, в яку додають 4 % дисперсії Ceresit СС 83. Розчинову суміш наносять металевим шпателем, перемішують її в напрямку тріщини під кутом 60 - 70°, а розрівнюють рухом уздовж тріщини.
Для створення ідеально рівної поверхні під опорядження полімерними штукатурками та фарбами основу додатково шпаклюють фінішною мінеральною шпаклівкою для фасадів Ceresit СТ 225.
Основи з міцних матеріалів (бетону, цементних штукатурок, цегли) не потребують попереднього ґрунтування, їх лише змочують водою за годину до нанесення декоративного покриття. Неміцні основи просочують ґрунтовками на основі синтетичних смол і модифіку-вальних добавок.

Для видалення часточок основи, що втратили зчеплення з конструкцією, а також для надання шорсткості ідеально гладеньким поверхням на великих площах застосовують піскоструминні апарати, які працюють у такий спосіб.
Сухий просіяний пісок середньої крупності (1-3 мм) засипають у циліндр крізь завантажувальний бункер. Вологий пісок застосовувати не можна, оскільки при цьому утворюються пробки, які забивають шланги або патрубок. Під тиском стисненого повітря пісок із конічної частини циліндра подається в патрубок, а звідти — у гумовий шланг, на кінці якого укріплено сопло з двома трубками. До однієї з них підведено шланг для подачі піску, до іншої — стисненого повітря від компресора. Пісок підхоплюється струменем стисненого повітря і з силою виштовхується на поверхню. Струмінь піску, спрямований під кутом до поверхні, вдаряється об неї й очищує від пилу, бруду, фарби, смоли, а також надає поверхні шорсткості. Роботу штукатур має виконувати, захистившись тканинним чохлом, респіратором і окулярами.
Потім поверхню промивають водою зі шлангів, підключених до водопровідної мережі.

Якість штукатурно-декоративного покриття залежить насамперед від якості застосовуваного опоряджувального матеріалу, способу його нанесення, умов нанесення (впливу навколишнього середовища), виду і стану опоряджуваної конструкції та її поверхні, що підлягає штукатуренню.
Конструкції мають бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень від вертикалі і горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, нанесений на неї шар штукатурки буде тріскатись і відшаровуватись, а в разі понаднормових відхилень конструкції від вертикалі чи горизонталі її потрібно вирівнювати. У зв’язку з цим штукатурні роботи допускається виконувати лише після закінчення термінів, що виключають можливість пошкодження штукатурки внаслідок осідання чи зсуву конструкції. Міцність основи має бути не меншою за міцність опоряджувального шару покриття. Підготовку основи здійснюють згідно зі СНиП 3.04.01-87 (ДБН В.2.6-22-2001).
Поверхня основи має бути шорсткою, рівною, без зайвих часточок, які в подальшому впливатимуть на адгезію між опоряджувальним шаром і поверхнею конструкції, тобто без бруду, пилу, іржі, висолів, плям різного походження та ін.

Стан і готовність будинків, огороджувальних конструкцій, їхніх поверхонь визначають візуально, а також із застосуванням контрольних інструментів і пристроїв.
За результатами огляду складають акт із підготовки об’єкта до штукатурного опорядження фасаду і за отриманими результатами розробляють проект виробництва для кожного конкретного об’єкта, на якому планується виконання штукатурних робіт, з урахуванням даних огляду об’єкта і рекомендованої ділянки штукатурно-декоративного опорядження фасадів згідно зі СНиП 3.04.02-87 «Изоляционные и отделочные покрытия» та ДБН В.2.6-22-2001 «Улаштування покриттів із застосуванням сухих будівельних сумішей».
Під час планування будівельного майданчика визначають: розміри майданчика; місця влаштування і розміри ділянок складування матеріалів, інструментів і пристосувань; місця приготування композицій із сухих сумішей; місця відпочинку робітників; місця складування і збирання відходів.
Після визначення цих ділянок будівельний майданчик огороджують дерев’яним парканом із готових щитів. Навколо фасаду влаштовують риштування відповідно до паспорта та інструкцій щодо експлуатації їх.
Усі ці заходи потрібно здійснювати з урахуванням правил техніки безпеки праці.